МАТЕРІАЛИ обласного краєзнавчого конкурсу учнівської молоді «Рідний край очима дітей»

Завантажити документ

Казки про безпеку у житті

Як рак став у пригоді

      Олексій жив поблизу річки. Інколи він підходив до берега і кидав камінці. Щоразу і мама, і бабуся попереджали хлопчика про те, щоб він не підходив близько до берега, бо він крутий і може обвалитися. Олексійко на всі прохання не звертав уваги.

      Ось і цього разу він підійшов близенько до бережка і тільки-но кинув камінець, як скиба землі відкололася. Хлопчик стрімко посунувся у воду. Дуже злякався. Тільки торкнувся ногами до мулу, як хтось добряче його вщипнув.

-  Мабуть, рак,  - подумав хлопчик.

      Із переляку Олексій і не помітив, як вискочив на берег. Йому на мить навіть здалося, що рак на нього ще й клешнею насварився. А тут ще й гілка цвьохнула по обличчю, ніби теж була незадоволена поведінкою хлопчика. Налякана жаба сердито квакнула і стрибнула у воду. Шестирічному малюкові здалося, що всі на нього образилися.

      Хлопчик мало не заплакав. Він зрозумів, що дорослі були правими, коли попереджали про небезпеку. А найголовніше, що Олексій не втопився, бо плавати не вмів, і його не присипало землею.

                                                                                                Мілютіна Світлана,

9 років

Червоновершська ЗШ І-ІІІ ступенів

Компаніївського району

Кіровоградської області

Щасливі зайці

      Одного лютневого дня двоє зайчиків-побігайчиків поверталися додому з лісової школи.

      Вони вирішили піти через лід. Лише дійшовши до середини ставка, вухані почули тріск. Зайченята почали кричати:

-         Допоможіть!

      Крик почули вовчик-братик і лисичка-сестричка. Вони поспішили косооким на допомогу. Друзі порадили зайченятам лягти на лід і швидко повзти до берега. Вони і витягли вуханів. На щастя, лід не провалився, але зайців добряче налякав.

      Прийшовши додому, побігайчики розповіли мамі про свою пригоду. Вона з легкістю зітхнула і сказала:

-         Діти! Не ходіть по тонкому льоду!

Мартинович Андрій

9 років

Червоновершська ЗШ І-ІІІ ступенів

Компаніївського району

Кіровоградської області

  

Допитливі друзі

      Жив собі хлопчик на ім’я Андрійко. Мама йому говорила, щоб він не підходив до каналізаційних ям, із яких зняті люки.

      Хлопчик не зволікав. Він йшов містом, побачив каналізаційну яму. Андрійкові дуже захотілося туди заглянути. Він нахилився, не втримався на ногах і впав у яму. Тут вже сиділа така ж допитлива сусідська кицька.

Вона перелякано дивилася на хлопчика. Яма була глибока, вибратися з неї було нелегко. Андрій запропонував Маняші стати на спину і спробувати вистрибнути з ями. Вона так і зробила. Вистрибнувши з ями, Манька побігла до будівельників і попросила допомоги. Дорослі швидко прибігли і дістали школяра.

      Відтоді Маняша кожного дня зустрічала Андрійка зі школи. Вона знала, що він занадто допитливий і не дуже уважний, тому і нагадувала щоразу про безпеку у житті.

Нужна Ілона

9 років

Червоновершська ЗШ І-ІІІ ступенів

Компаніївського району

Кіровоградської області

Сценарій до свята 8 березня

Сценарій до свята 8 березня